Як уникнути конфліктів із власною дитиною ?

     Часто  ми  спілкуємося  з  дітьми наказовим  тоном:  «Іди  спати!  Почисти  зуби! Сядь  рівно!».  Ми  читаємо  їм  лекції, критикуємо,  погрожуємо:  «Не  забереш іграшок  —  не  вийдеш  на  вулицю!».  Наше поводження настільки  прогнозоване, що діти найчастіше  знають  наперед,  що  ми  їм скажемо,  і  не  слухають,  точніше,  «не  чують» нас.  По  суті,  ми  ведемо  щоденну  боротьбу  із  власними  дочками  й  синами,  в якій немає переможців!

     Ми  самі  провокуємо  конфлікти,  а  потім  не  можемо  зрозуміти,  чому  нас  не слухаються, не розуміють, роблять все навпаки.

   Як  відомо,  сім'я  не  може  існувати  без  конфліктів,  але  батькам  варто

пам'ятати  про  негативний  вплив  конфліктів,  оскільки  середовище,  в  якому виховують  дитину,  може  виявитися  для  неї  психотравматичним.  Негативний досвід  спілкування  батьків  між  собою  та  батьків  із  дитиною  має  шанс  стати основою для психологічної патології.

    Коли  дитина  виросте  і  в  неї  буде  своя  сім'я,  то  вона,  імовірно,  будуватиме сімейні  стосунки  за  моделлю  взаємин  у  батьківській  родині.  З  іншого  боку  —  у малюка, який росте серед постійних сварок та конфліктів, розвивається невміння відчувати ніжне, довірче, дружнє ставлення батьків.

    Конфліктне  сімейне  середовище  дуже  негативно  впливає  на  свідомість,  яка формується аж до підліткового  віку. Дитина стає нервовою, роздратованою, часто плаче  або  навпаки  —  замикається  у  собі,  може  робити  все  наперекір,  погано засвоює  моральні  та  загальнокультурні  цінності,  втрачає  повагу  до  батьків, повністю знецінює їхній авторитет.

   Чи  можна  поліпшити  взаємини  з  дітьми?  Чи  можна  не  дратуватися,  не сваритися? Звичайно.

Просто потрібно

Поговоримо про дитячі ревнощі

   Здебільшого  перша  дитина  -  це  дитина  любові,  і  батьки  навіть  не

замислюються над  тим,  чи  готові  до  її  народження.  Найчастіше  перша  дитина  народжується  у  перший  рік  подружнього  життя.  Але  минає  кілька  років,  і подружжя  планує  народження  другої  дитини.  Це  величезна  радість  для  мами і  тата.

    А  як  усе  сприймає  ваша  старша  дитина?  Для  неї  це  непередбачена подія.  Адже  тепер  потрібно  ділитися  із  братиком  чи  сестричкою  своїми іграшками,  своїм  життєвим  простором,  телевізором,  а  найголовніше—любов'ю батьків.

       Зі  старшою  дитиною  починає  діятися  щось  незрозуміле.

Батьківські міфи

   Формування  міфів  у  широкому  контексті  обмежень,  помилкових  установок  -  це  улюблене  заняття  «гомосапієнс»  упродовж  його  розвитку.  Цей процес відбувається не тільки вглиб, до джерел свідомого існування людини, а  й  ушир,  охоплюючи  все  нові  групи,  детерміновані  за  різними  ознаками  -соціальними,  професійними,  віковими.Тема   стосується  виховних міфів, породжених у батьківському середовищі.

 Названі  нижче  міфи  було  виділено  і  структуровано  в  процесі  багаторічної практики.  Нумерація  випадкова  і  не  пов'язана  з  пріоритетністю  або  підвищеною поширеністю міфів.

Тиждень психології "Розквітай разом з весною"(2015/2016 н.р.)

    Вже декілька років поспіль у  нашій школі навесні став традицією Тиждень соціально - психологічної служби,  який проходить з нагоди Дня психолога. 

 Цього року він проходив з 18.04.16 по 22.04.16  під  гаслом: «Розквітай  разом  з весною…».У  програмі тижня психології  заплановано  багато  різноманітних тестів , конкурсів , психологічних занять , інтелектуально-пізнавальних  ігор,  цікавих заходів, творчих конкурсів та завдань. Учні  школи, батьки, вчителі та  працівники школи мали  можливість   взяти  участь у цих заходах. Усі щодня знайомилися з цікавою інформацією психологічного змісту, що відповідала зазначеній темі дня.

75 річчя трагедії Бабиного Яру

 До 75 річчя трагедії Бабиного Яру відбувся єдиний урок – реквієм «Бабин Яр: трагедія та пам’ять». Учасниками заходу були: заступник з ВР – Краснодемська Л. Ф. , класні керівники: Шарий В. А., Щека Н. А., Гуділіна Ю. В. та учні 8,9,10 класів.

      Політика Голокосту це трагедія безмежного маштабу масових злодіянь нацистів проти людства під час Другої світової війни.

     За свідченнями очевидців, розстріли продовжувались п’ять днів, найбільша кількість людей була вбита в перші два дні – 29 і 30 вересня.

     У серпні-вересні 1943 р. гітлерівці намагалися приховати сліди масових поховань своїх жертв і спалити трупи. Для цього вони використовували в’язнів Сирецького концтабору в Києві. Троє з уцілілих виступили свідками на Нюрнберзькому процесі. Світ дізнався про злодіяння нацистів у Києві. 

ВІД ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ – ДО СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ

«​ Історія – скарбниця наших діянь,    свідок минулого, приклад і повчання для сьогодення, застереження   для майбутнього»,­ так сказав чотири століття тому відомий    іспанський письменник  М. Сервантес. Ці слова не втратили свою актуальність і правдивість  і  нині. Двадцять п`ять років тому справдилася споконвічна українська     мрія: Україна стала незалежною державою. Століттями, віками наш   народ йшов до цієї особливої події. На цьому шляху полягло немало   відомих і безіменних героїв. Гинуть і зараз на Сході України,  утверджуючи наше право на волю і свободу. Як показав час, боротьба    за своє право бути незалежним і самостійним є постійною. Якою наша  держава буде ще через 25 років, буде залежати від вас. Хочеться вірити, що любов,    повагу до Батьківщини ви пронесете в своєму серці й передасте     наступним поколінням.

Хочеться завершити урок оптимістичними   словами Івана Багряного: «Народ мій є! Народ  мій вічно буде! Ніхто  не перекреслить мій народ!»

З ВІДДАНІСТЮ УКРАЇНІ В СЕРЦІ

 1 вересня було проведено  Перший урок з елементами тренінгу

«З ВІДДАНІСТЮ УКРАЇНІ В СЕРЦІ»  для учнів 7 –го , 9-А  класів ,

 з  метою поглиблення  знань учнів про складники патріотизму; формування  в учнів уявлення про способи вияву патріотичної позиції; сприяння  зацікавленості та бажанню виявляти патріотичні якості в повсякденному житті; виховання  почуття національної гордості, любові до України.

Класні керівники : Шарий В.А. , Гуділіна Ю.В.